Прекрасна новина надійшла з Індії – вірші народних поетів України Тетяни та Сергія Дзюби перекладені прекрасною мовою телугу.

Це – давня дравідійська мова, одна з найпоширеніших та офіційних мов в Індії. Адже нею розмовляють 84 мільйонів мешканців – в Індії, а також – у державах Південно-Східної Азії, деяких країнах Африки, Близького Сходу, на островах Фіджі й Маврикії. Твори українців переклав знаний індійський поет, адвокат Сайпракаш Кунтамуккала (Saiprakash Kuntamukkala). А Сергій Дзюба переклав вірші добродія Сайпракаша українською.

Це – 96 транспозиція творів Тетяни та Сергія Дзюбі мовами народів світу.

సెర్ హిజ్ జూబా (Сергій Дзюба)

************

అజరామర దీవెనతో ఒక బాలక

చంద్రకాంతి దువ్వెనతో తన కురులను సవరిస్తోంది

తనకు మోజైన అద్దంలో తనప్రతిబింబాన్ని కానరాకుంది

ఆమెకు కనపడేది

అపరిచితమైన ముడుతలతో కూడిన వృధ్ధమహిళ

 

ఈవ్ కన్నీళ్ళే సుదూర తీరంలోవున్న ద్వీపం

కళ్ళు మిరుమిట్లుగొలిపే శ్వేతపాషాణాల పరిష్వంగంలో కోతి

ఆ క్షితిజాన్ని చేజిక్కించుకొని సంద్రంలోకి పరుగు తీస్తుంటే

ఆసరాగా సంగీతం స్త్రీపురుష జననానికి వేదిక అయ్యింది

 

చిరకాలం జీవించు

మితంగా వ్రాయి

నీ పాపాలకు స్వర్గాన్ని నిందించకు

 

విషాద సౌందర్యం

రోదిస్తున్న ఆమె కనురెప్పలు

రంగుల హరివిల్లును

ఆకర్షిస్తున్నాయి

 

జనులారా నిశ్శబ్దం

నేను సముద్రపు ఘోషను వినలేకున్నాను

 

పురాతన గిటార్

పసిబాలుడివలే

ఒకమూల భారంగా నిలబడివుంది

 

తాత్యానాజుయిబా (Тетяна Дзюба)

***************

 

రోజు సాయంసంద్యవైపువాలింది

రైల్వేస్టేషన్ లో సందడి సద్దుమణిగింది

నీడలు రైల్వే పట్టాల పొడవును సంతరించుకొంటున్నాయి

చీకటి వీధులలోకి నడిపిస్తున్నాయి

ఆ నిశీధివీధులు ఎందరో అన్నాకెరీనాలకు మరురోజు ఉదయంవరకూ ఆశ్రయమిస్తాయి

 

 

నిశ్శబ్దం ఆశరంగును పులుముకుంది

చింత ఆనందపు రంగును అద్దుకొంది

చెట్టునీండి ఆపిల్ క్రిందపడి రెండుముక్కలైయ్యింది

ప్రేమికులు ఆనందంగా ఆ రెండుభాగాలూ పంచుకొనితిన్నారు

కొమ్మలమాటున దాగున్న ఈవ్ విటమిన్ లోపంతో వచ్చిన స్కరిల్ వ్యాధికి చింతిస్తోంది

 

లవణభరిత సమయం పురాతన గడియారంలో ఇసుకలాగ నెమ్మదిగా జారుతోంది

దగ్దమై బాధకు గురిచూసి

విసిగించి కరిగి సంద్రమైపోయింది

గత జ్ఞాపకాల అలలపై ఊయలలూగు మధుర అనుభవం

దురదృష్టవశాత్తు మానవాళి భూచరాలు లవణనిర్మితం

 

యువరాణులు మూర్ఖుల ప్రేమలోన పడిరని ప్రపంచనానుడి

 

నీ మస్థిష్కంలో నిబిడీకృతంకాని ఫోన్ నంబర్లను ఒత్తుతూవున్నాను

అవతలివారు సమాధానం ఇవ్వని సందర్భంలో

నేను కోరుకున్న సమాచారం పొందుతున్నాను

************

А зараз пропонуємо увазі читачів вірші індійського поета в перекладі українця Сергія Дзюби

Сайпракаш Кунтамуккала (Saiprakash Kuntamukkala)

Відомий індійський поет. Знаний адвокат – за спеціальністю та поет – за покликанням. Він створив більше трьох тисяч віршів, які перекладені 30 мовами світу. Його поезії увійшли до 15 міжнародних антологій. Має багато престижних міжнародних нагород в рідній Індії та за кордоном. Відзначений Почесним дипломом Міжнародної літературно-мистецької Академії України.

Стихніть, гармати!

Ці холодні металеві труби,

кулі з латунним покриттям,

невблаганно отруйні, гострі,

мов бритва, – також вразливі;

і наші небайдужі серця та руки

наразі здатні заглушити їх усіх!

 

І в священних писаннях та гімнах

не знайдеш плодів ненависті; адже

насіння, яке ми повинні виростити

у кожній розумній людині планети,

це дійсно велика, прониклива любов

і щире, людяне, благородне співчуття.

 

Тож боріться за порятунок стражденних

та забуття людиноненависницьких теорій;

моліться за гармонію нашого світу-всесвіту,

за благополуччя всіх знедолених вигнанців…

багато разів повторюємо наші святі піснеспіви,

однак руки нашої допомоги – набагато святіші!

 

Людина має вчитися на своїх минулих помилках –

знов мільйони загинули від укусів підступних куль;

і потрапивши під перехресний вогонь, не маєш змоги

нікуди втекти; хоча все – відносне, й безжальні стрільці

також невдовзі згинуть у калюжах крові, підуть у небуття.

 

Лиш уявімо разом, яким прекрасно чарівним місцем стане

наша красуня Земля без крилатих ракет, авіабомб вагою по

пів тонни кожна, «Градів» та «Ураганів», мінометів і танків,

холодних чорних труб проклятих гармат, навіжених снарядів,

таких невблаганних, безсовісних і отруйно смертельних куль…

заживемо, мов у раю, і обмінюватимемося тільки букетами квітів!

 

Квіткове

 

Як чудово – троянди, які ми раптом побачили

серед тої дикої природи, чимчикуючи в нетрях,

зараз – у повному розквіті, мов найвродливіші

жінки, котрим пасують найчарівніші прикраси!

 

Вони – неначе наше палке, вірне та вічне кохання,

яке не стихає з роками, а навпаки завжди нагадує

повноводну, життєдайну, трепетну, жадану річку,

незбагненну в своїй щоденній свіжій вишуканості.

 

Чиста, неймовірна, романтична любов з ароматом

рожевих квітів; дивовижні, спраглі доторки щоранку

і найсолодші, пристрасні поцілунки-обійми щовечора:

ця наша захоплююча таємниця – не секрет для троянд!

 

О, дорога, яке ж це божественно гармонійне видовище,

що наповнює наші очі первозданною красою та радістю;

причому в кожної квітки – своя, неповторно прониклива,

дивовижна історія, яку хочеться слухати до самого ранку.

 

Які ж вони цікаві у своїй розкішно загадковій невинності,

гармонійні в бентежних краплях ясної, кришталевої роси,

незаймано довершені – як Всевишній, сама свята природа!

І ми все кружляємо коло них – наївно барвисті метелики…

© Сайпракаш Кунтамуккала

© Українською з мови телугу переклав Сергій Дзюба

На першому фото:  Індія, Університет Керали